Агнозія – втрата здатності впізнавання при збереженні лежать в основі впізнавання простих процесів сприйняття. Виникає внаслідок ураження певних ділянок кори великих півкуль головного мозку при пухлини, черепно-мозковій травмі та ін.
Залежно від локалізації ураження виникають зорова, слухова, дотикова і інші форми агнозії. При зорової агнозії (ураження потиличної частки) хворий з збереженим зором не впізнає предмети за їх виду або не може осмислити зорову картину в цілому, сприймаючи лише окремі її деталі. До часткової зорової агнозії відносяться Алексія (розлад читання внаслідок невпізнання букв) і агнозія кольору, при якій хворий втрачає здатність розрізняти кольори предметів. При слуховій агнозії (ураження скроневої частки) хворий зі збереженим слухом не може дізнаватися об’єкти за характерними для них звуками (годинник з цокання, собаку по гавкоту і т. п.). Порушення впізнавання і розуміння мови (мовна агнозія, або сенсорна афазія) виникає при ураженні задніх відділів лівої скроневої частки. При дотичній агнозії у хворого зі збереженими простими видами чутливості порушується здатність дізнаватися предмети шляхом їх обмацування (астереогноз).
Обмацуючи з закритими очима предмет, хворий описує окремі його якості (величину, форму, матеріал, з якого зроблений цей предмет), але не впізнає його. Агнозія може проявлятися в невпізнанні знайомих людей, порушенні “схеми тіла”, внаслідок якого хворий не дізнається частини власного тіла, відчуває їх збільшеними або зменшеними. Особливим типом агнозії є анозогнозія, при якій хворий не усвідомлює свою хворобу і заперечує наявність пов’язаних з нею порушень (паралічу, парезу та ін); така агнозия зазвичай зустрічається при ураженнях правої півкулі головного мозку.
При агнозії, крім лікування основного захворювання, необхідна участь в лікувальному процесі нейропсихолога з метою компенсації втраченої функції.