Туберкульоз

Туберкульоз – найбільш часта легенева форма цієї хвороби розвивається у людей з ослабленим імунітетом – їх організм не здатний протистояти інфекції. Заразитися ж можна при контакті з хворою людиною: мікобактерії туберкульозу попадають у повітря з кашлем, чханням хворого. Особливо загострюється туберкульоз навесні й восени, в ці періоди зараження найймовірніше.

Симптоми

  • постійно підвищена температура (не вище 38С),
  • головний біль,
  • втрата ваги,
  • відсутність апетиту,
  • кашель (як сухий, так і з мокротинням, з кров'ю в мокроті),
  • задишка,
  • потіння ночами.
  • кров у сечі

Проявитися можуть лише 1-2 симптому, причому необов'язково це буде кашель.

Лікування

Лікувати туберкульоз самостійно неможливо – при неконтрольованому прийомі ліків у палички Коха (мікобактерія туберкульозу) розвивається стійкість до ліків і вилікувати туберкульоз стає набагато складніше.
Лікування звичайного (чутливого до ліків) туберкульозу займає не менше 6 місяців, а інколи затягується до 2 років. Для пригнічення інфекції терапія повинна проводитися систематично, без пауз, тоді туберкульоз не зможе прогресувати.
Коли туберкульоз виявлено, хворого поміщають в стаціонар, де він проводить близько двох місяців – за цей час припиняється активне виділення бактерій туберкульозу. Коли хворий перестає бути загрозою для здоров'я оточуючих, лікування триває амбулаторно.
Лікування звичайного туберкульозу проводиться за певною схемою, в неї входять такі препарати, як ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин і етамбутол. Лікар підбирає індивідуальну комбінацію препаратів, яку хворий повинен буде приймати протягом 2-3 місяців, лікування проходить у стаціонарі. Якщо по закінченні цього часу лікування не принесло належного ефекту або ефект дуже слабкий, що обумовлене стійкістю інфекції до того або іншого препарату, то в хіміотерапію вносяться відповідні зміни. У таких випадках замінюється один або декілька препаратів або ж міняється спосіб їх введення (внутрішньовенно, інгаляційно). Якщо ж, навпаки, після 2-3 місяців прийому препаратів спостерігається позитивний ефект, протягом подальших 4 місяців призначають лише ізоніазид і рифампіцин. Після закінчення курсу лікування хворий знову здає аналізи і, якщо паличка Коха буде виявлена, значить, туберкульоз перейшов в лікарсько-стійку форму.
Лікування стійкої до ліків форми туберкульозу затягується на роки. В залежності від того, до яких препаратів стійка бактерія туберкульозу, до основних препаратів (ізоніазид, рифампіцин) додають так звані препарати другого ряду – офлоксацин, капріоміцін, етіонаміду, циклосерин, ПАСК.

Джерело: ngip.ru