Ларингоспазму: лікування, опис, симптоми, ускладнення, профілактика

Ларингоспазм – Раптово виникаючий нападоподібний судомний спазм мускулатури гортані, що викликає звуження або повне закриття голосової щілини.

В основі ларингоспазму лежить підвищення збудливості нервово-м'язового апарату гортані. Спостерігається переважно у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, при зміні реактивності організму, порушенні обміну речовин, нестачі в організмі солей кальцію і вітаміну D, на тлі бронхопневмонії, рахіту, хореї, спазмофілії, гідроцефалії, психічної травми, післяпологовий травми та ін До ларингоспазму можуть призвести вдихання повітря, що містить подразнювальні речовини (пил та ін), змазування слизової оболонки гортані деякими лікарськими препаратами, роздратування блукаючого або поворотного гортанного нерва (зоб, пухлина, аневризма), хвилювання. Спостерігається також при істерії, еклампсії, правці, спинний сухотці. У дітей може розвинутися під час плачу, кашлю, сміху, при переляку, поперхіваніе.

Ларингоспазм у дітей проявляється раптовим шумним свистячим утрудненим вдихом, блідістю або ціанозом особи, включенням в акт дихання допоміжної мускулатури, напругою м'язів шиї. Під час нападу голова дитини зазвичай закинута назад, рот широко відкритий, відзначаються холодний піт, ниткоподібний пульс, тимчасова зупинка дихання. Потім унаслідок накопичення в організмі вуглекислоти і роздратування дихального центру дихання відновлюється. У легких випадках напад триває декілька секунд, закінчуючись подовженим вдихом, після чого дитина починає глибоко і ритмічно дихати, іноді ненадовго засинає. Напади можуть повторюватися кілька разів на добу, зазвичай вдень. У важких випадках, коли напад більш тривалий, можливі генералізовані судоми, піна з рота, втрата свідомості, мимовільне сечовипускання і дефекація, зупинка серця. При затяжному нападі може наступити смерть від асфіксії.

Істеричний ларингоспазм у дорослих хворих поєднується з судомами глотки, стравоходу, кінцівок; напад швидко припиняється самостійно. Іноді напад нагадує епілептичний припадок. У легких випадках він може обмежитися короткочасним звуженням голосової щілини, затяжним вдихом свистячого характеру, зблідненням або посинінням особи, шумним вдихом або нетривалої задишкою, схлипуванням.

Лікування. Під час нападу слід заспокоїти хворого, забезпечити приплив свіжого повітря, дати випити води, окропити обличчя холодною водою, дати кисень, застосувати подразнюючу дію (вщипнути шкіру, поплескати по спині, потягнути за мову та ін.) Ларингоспазм можна зняти, запропонувавши хворому якомога більш довгостроково затримати дихання, після чого настає нормальний вдих, або викликати блювотний рефлекс дотрагивании шпателем, ложкою до кореня язика. Рекомендують також вдихання через ніс пари нашатирного спирту, введення протисудомних засобів (клізми з хлоралгідрату – 0,3 – 0,5 г на 1 склянку води), а в затяжних випадках – теплі ванни, всередину 0,5% розчин броміду калію по 1 чайній ложці 2 рази в день (для дітей дози перерахованих препаратів залежать від віку). Вкрай рідко вдаються до інтубації трахеї або трахеостомії. У всіх випадках повторюваного ларингоспазму необхідна консультація лікаря. Показані загальнозміцнююча терапія і загартовування. Призначають препарати кальцію, вітаміну D, ультрафіолетове опромінення, раціональний режим з тривалим перебуванням на свіжому повітрі, переважно молочно-рослинну їжу.

Прогноз частіше сприятливий. У дітей ларингоспазм, як правило, з віком зникає.

Джерело: zabolevaniya.ru

 

MAXCACHE: 0.83MB/0.03120 sec